Коли людина здорова - вона рідко придає значення тому, що може захворіти завтра. І нерідко хвороба, а йдеться по кір і краснуху, а також всім відомий грип, може скалічити надалі людині життя. Чим? Наслідками.

Відомо, що багато інфекційних захворювань проходить з важким перебігом та розвитком ускладнень. Найефективніший шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики - це формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій шляхом вакцинації. Про те, чому і для чого проводиться вакцинація - наша розмова з заступником Головного державного санітарного лікаря міністерства охорони здоров"я Людмилою МУХАРСЬКОЮ.

- Людмило Мирославівно, напевно розпочнемо з тої користі , яку дають щеплення.

- Завдяки проведенню профілактичних щеплень у світі щорічно рятують життя близько 4 мільйонам дітей. Витрати на вакцинацію майже в 10 разів менші, ніж на лікування

Кількість інфекцій, проти яких вдається розробити вакцини, постійно зростає. Нормативно-правовим документом МОЗу (національний календар профілактичних щеплень) встановлено перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні терміни їх проведення. До календаря включено чотири розділи: щеплення за віком, щеплення за станом здоров'я, щеплення, які проводяться за епідемічними показаннями, рекомендовані щеплення. Визначені інфекції, проти яких проводяться профілактичні щеплення за віком: туберкульоз, поліомієліт, кашлюк, дифтерія, правець, кір, паротит, краснуха, гепатит В та з 2006 року - проти гемофільної інфекції. Важливим є використання комбінованих вакцин, що дозволяє зменшити вартість вакцинації і збільшити охоплення населення щепленнями. Імунізацію такими вакцинами проводять одночасно проти декількох захворювань.

- Однак багато людей категорично настроєні проти проведення щеплень їхнім дітям.

- Необрунтований страх перед проведенням щеплень собі та своїм дітям нерідко виникає через побоювання ускладнень, пов'язаних з поширеною думкою розцінювати будь-які порушення здоров'я у післявакцинальному періоді як такі, що виникли якраз через вакцинацію. Хоча вже доведено та науково обрунтовано, що після вакцинації виникає мінімальний ризик ускладнень, у порівнянні з ускладненнями після перенесеного відповідного інфекційного захворювання. Хочу зауважити, що в Україні, як і в усіх розвинутих країнах світу, існує система моніторингу за безпекою вакцин, яка була створена у 1996 році та дозволяє визначати частоту післявакцинальних реакцій та ускладнень. Найважливішим показником моніторингу є рівень післявакцинальних ускладнень розвиток, яких залежить від наступних факторів: якості вакцини; індивідуальних особливостей організму щепленого; дотримання правил збереження та транспортування вакцинних препаратів; проведення всіх процедур, які пов'язані з імунізацією спеціально підготовленим медичним персоналом, який чітко дотримується інструкції про застосування кожного вакцинного препарату; відсутності гострих або хронічних захворювань перед щепленням; урахування попереднього прищеплювального анамнезу; своєчасного виявлення всіх випадків захворювання у щеплених.

- Що показує аналіз попередніх років?

- Аналіз результатів моніторингу за побічною дією вакцин, які застосовуються в Україні, вказує на те, що частота післявакцинальних реакцій та ускладнень значно нижча за рівень, регламентований ВООЗ. Комплекс заходів, що включає використання сучасних, високоякісних вакцин, врахування всіх правил проведення профілактичних щеплень, дотримання умов транспортування та зберігання вакцин сприяє мінімальному ризику побічних реакцій у післявакцинальному періоді. Міністерство охорони здоров'я підготувало проект постанови Кабінету міністрів про проведення кампанії по додатковій вакцинації дорослого населення проти кору і краснухи.

Необхідність проведення такої кампанії пов'язана з великомасштабним захворюванням на кір, що спалахнув в Україні в 2005-2006 роках. Тоді постраждали близько 45 тис. чоловік, у чотирьох випадках - з летальним результатом. В основному до епідемії схильні люди 15-29 років. Вакцинація від кору і краснухи проводиться в один рік і в шість років відповідномлн.

- А як стосовно щеплень проти грипу?

- Вакцинація проти грипу не відноситься до обов'язкових щеплень.

Її рекомендується за епідемічними показами групам медичного ризику, у яких є висока можливість клінічних ускладнень грипу: особам з хронічними захворюваннями (дихальної та серцево-судинної систем, нирок, обміну речовин); особам віком понад 60 років; особам, що перебувають у спеціалізованих коллективах.

Також рекомендовано вакцинацію проти грипу групам епідемічного ризику, де є висока можливість інфікування грипом: діти дошкільного віку, школярі, підлітки, студенти середніх та вищих учбових закладів; персонал медичних закладів; персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та осіб похилого віку тощо; робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей; персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам).

Вакцинація проти грипу може бути рекомендована з метою індивідуального захисту будь-якій особі, починаючи з шести місячного віку за відсутності протипоказів та за рекомендацією лікаря. Висока безперервна мінливість вірусу грипу, короткочасний та видоспецифічний імунітет при застосуванні вакцин, стали головним аргументом для рекомендації щорічної вакцинації проти грипу сучасними протигрипозними вакцинами з постійно оновленим антигенним складом. У 2006 році Консультативним комітетом з практики імунізації (Advisory Committee on Immunization Practices - ACIP) внесено зміни і доповнення в діючі рекомендації по вакцинації проти грипу, зокрема щодо здійснення протягом усього епідемічного сезону, а не тільки на його початку або заздалегідь.

- Людмило Мирославівно, будь-ласка, розкажіть детальніше про вакцинацію проти кору та краснухи.

     Кір і краснуха продовжують залишатися однієї з важливих проблем суспільної охорони здоров'я в Україні. Після впровадження планової вакцинації проти кору в 1968 році захворюваність на кір скоротилася в 6-10 разів, однак спалахи продовжували виникати з міжепідемічними інтервалами в 2-3 роки. Друга доза вакцини проти кору була введена в календар щеплень у 1986 році. У період з 1990 по 2005 р. показник захворюваності коливався від 0.31 до 45.11 на 100,000 населення. Різкі підйоми захворюваності помітні в 1993, 1996-1997, 2001-2002 роках. Спалах 2001-2002 р. торкнувся західних, південних і центральних регіонів: усього було зареєстровано близько 25 000 випадків захворювання на кір, при цьому - 14 летальних.

Останній спалах різкої захворюваності на кір почався в середині 2005 року в місті Києві і Київській області. При цьому пік епідемічного підйому припав на січень-лютий 2006 року. Усього ж за 2005-2006 роки було зареєстровано 45 116 випадків захворювання на кір, з них 5 випадків закінчилося летальним результатом. Показник захворюваності кором в 2006 р. склав 90.71 на 100 000 населення - що є значно вище рівня захворюваності до впровадження другої дози вакцини проти кору. Випадки захворювання на кір в Україні склали 83% від всіх зареєстрованих випадків захворювання на цю недугу у Європейському регіоні ВОЗ, що включає 53 країни. Завезення кору з України було задокументоване в 12 країнах Європейського регіону й США.

-Кажуть, що ця вельми неприємна недуга "омолодилася", тобто набрала нових ознак...

Особливостями згаданого епідемічного підйому захворюваності на кір були: висока інтенсивність епідемічного процесу, залучення всіх регіонів, так зване "подорослішання кору" та висока питома вага документально щеплених осіб. Випадки захворювання на кір реєструвалися переважно в старшій віковій групі, при цьому близько 65% випадків захворюваності спостерігалося серед осіб у віці 15-29 років.

    Таким чином, є всі підстави вважати, що в Україні нагромадилася значна кількість людей, сприйнятливих до кору, переважно у віці від 16-29 років. Виходячи з цього Європейське Регіональне Бюро ВОЗ, Центри з контролю за захворюваннями США і Європи настійно рекомендували Міністерству охорони здоров'я України проведення додаткової вакцинації проти кору й краснухи всьому населенню віком 16-29 років.

- Що таке кір?

- Це гостре інфекційне захворювання, що дуже легко передається від хворої людини здоровому повітряно-крапельним шляхом, навіть при нетривалому контакті. Вірус кору, передається хворими навіть при подиху, попадає в повітря, розноситься по приміщенню й може проникнути в сусідні кімнати й квартири через щілини й вентиляційні ходи.Як проявляється кір? Температура 39-40ос більше 3 днів.Почервоніння й запалення очей (конъюнктивіт), світлобоязнь. Кашель і нежить. Червона висипка, висипка, що, з'являючись спочатку за вухами й на спинці носа, протягом 2-3 днів покриває все тіло.Для кого й чим небезпечний кір? На кір можна захворіти у будь-якому віці. Особливо важко хворіють підлітки, молодь і дорослі. Кір супроводжується важкими ускладненнями, такими як пневмонія, міокардит, менінгіт, енцефаліт і ін. У дітей до року й невакцинованих осіб кір може привести до смертельного наслідку.

-Для кого й чим небезпечна краснуха?

- Краснухою частіше хворіють діти, хоча вона може вразити також підлітків і молодь. Особливо небезпечна краснуха для вагітних жінок, тому що може привести до викидня.У жінок, що занедужали краснухою в перші 3 місяці вагітності, можуть народитися діти з уродженими каліцтвами (пороки серця, сліпота, глухота, порушення розвитку кістяка й черепа).У жінок, що занедужали краснухою в більш пізній термін вагітності, можуть народитися діти з враженими внутрішніми органами. Діти, що з'явилися на світ з уродженою краснухою, стають вірусоносіями протягом 18 місяців і більше після народження й можуть стати джерелом зараження для навколишніх. Уроджена краснуха важко діагностується. Єдиний надійний захист від цієї хвороби - вакцинація.

- Чому кампанія проводиться саме в цей період і в досить стислий термін?

- Пік захворюваності на кір припадає на осінньо-зимовий період. Проведення кампанії вакцинації восени дозволить попередити ризик широкого поширення кору в зимові місяці. Для того, щоб не допустити виникнення й поширення захворювання, необхідно якнайшвидше вакцинувати максимально велику кількість людей, схильних до нього. Вакцинація в стислий термін дозволить ефективно використати всі підготовлені ресурси, у тому числі й медичний персонал.

- Є чи протипоказання для проведення вакцинації?

- Абсолютні протипоказання: лейкоз, онкологічні захворювання, Віл-інфекція, сильна реакція на попереднє введення вакцини проти кору, важкі захворювання кровотворної системи, вагітність. Незначне підвищення температури (до 37ос), респіраторні захворювання не є протипоказанням. Вакцинація проводиться після видужання.

- Яку реакцію можуть викликати вакцини?

- Вакцини можуть викликати реакції, але звичайно вони місцеві, слабкі й не викликають проблем зі здоров'ям. Проте, у невеликої частини вакцинованих на 5-10-й день після вакцинації можуть з'явитися невелика температура, загальне нездужання, збільшення лімфатичних вузлів, а іноді сип. Ці явища зникають через 2-3 дні. Ось це ті основні питання, які потрібно знати населенню перед проходженням вакцинації.